Ходив зранку Півник по дворі,
Сумно було на душі,
Захотілося порозмовляти,
Та себе повихваляти.
Подививсь по сторонам,
Поглядом кота спіймав,
Сіренький котик у дворі дрімав,
Солодкий сон він зараз мав.
Ось раптом Півень заспівав,
І Котика сіренького злякав,
Мовить сердито Півник котові:
- Ти чого хропиш доволі?
Ти тільки молоко сьорбаєш,
Ніякої роботи ти не маєш,
Ти сірий Котик дармоїд!
Чим заробляєш на обід?
Качаєшся в траві та спиш,
На все подвір`я ти хропиш,
Із нашого двору ледащо тікай,
І більше ніколи не прибігай.
І пішов Сірко із двору,
Сонний,засоромлений, голодний...
По запилених дорогах і лісах,
Де подівся наш Сірко в степах?
Та в подвір`ї сталася біда,
Десь взялась уїдлива мишва,
Миші всю пшеницю з`їли,
Господарям надоїли.
Сумні й голодні кури ходять,
Курчат змарнілих тихо водять,
Та всі шукають лиш Кота,
Навколо бігає мишва.
І ось Півник у ліс зібрався,
Зненацька до Кота подався,
Злетів на високу сосну,
Та й заспівав пісню голосну:
Котику-братику обізвися,
Котику-братику в подвір`я
вернися,
Мишей від нас віджени,
Життя веселе поверни.
Пісеньку котик почув,
І в повір`ї знову був,
Миші швидко всі сховались,
По куткам порозбігались.
Півник весело співає,
На коточка поглядає,
Із повір`я котика не виганяє,
Хай в травичці солодко дрімає,
Бо свою роботу гарно знає.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624303
Рубрика: Інша поезія натхнення
дата надходження 27.11.2015
автор: Людочек