Ностальгія


Що  мало  бути  лопнуло,  здулося,
Ти  той  дотик  якого  не  сталося.
Ти  кохання  яке  не  відбулося,
Сонце,  що  погасло,  розпалося.

Ти  розлилась  солодким  сиропом,
Щоб  мій  день  був  приємно  вічним.
Потім  зникла  в  оту  Європу,
В  закордоння  пішла  по  зустрічній.

З  твоїм  іменем  лишився  напошепки,
Попрощався  назавжди,  навічно.
Всі  надії  склав  у  кошики,
Усамітнився  й  став  не  публічний.

Залишився  довкіл  окутий,
Кровообігу  пунктиром  синім.
Нам  більше  разом  обом  не  бути,
І  ми  обоє  у  тім  не  винні.

Наче  в  кокон  вкладаюсь  на  ніч,
Кожен  вечір  в  стані  такому.
Розбиває  серце  параліч,
Знов  до  ранку  впадаю  в  кому.

2015р.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=624167
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.11.2015
автор: Василь Надвірнянський