На шаховій дошці живуть усі люди,
Хто слон , хто тура, а хто ферзь
Комусь пішаками судилося бути
І хтось в королях вік увесь.
Порушити правили гри ми не смієм,
Що здавна написані нам,
Хоч може і завжди про те нишком мрієм
Курінь щоб змінити на храм,
І щоби в житті могли балом ми править,
Звалити ферзя і слона
І мат королю за два ходи поставить,
Та воля на те на дана.
Бо все на клітинки розкреслено в світі
По них лише можем ходить
Лиш прямо чи навкісь. Хоч раз би злетіти
Без шахових правил пожить…
́
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623969
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.11.2015
автор: Артем Хвиля