Там у лісі сиза зозуля кувала.
А я сидів і собі рахував.
Ой зозуле, сизокрилая птахо,
Розкажи, скільки жити Бог ще дав.
Гучно зозуля кувала,
Аж по горах ішла луна.
Довгих років мені накувала.
Не пожаліла, щира птаха була.
Весна 2015 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623936
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.11.2015
автор: dashavsky