Як тобі, жінко, бути в горлі чиємусь кісткою?
Гризтимуть і подавляться – ти проростаєш ніздрями,
Будеш гіллям косичити маківки їхні сиві.
Як тобі плодоносити із ножовим у спині?
Пити і не напитися, сльози не стануть прісними…
Як тобі, квітко, вирости посеред тої тисняви?
Як тобі, жінко, висіти ниткою на зап'ясті?
Гудзиком на білизні того пісного щастя?
Як тобі бути сильною посеред лісу хвойного—
Станеш дрібною мишею чи обернешся хвойдою?
Як тобі завтра бавитись в бульбашки їхні мильні?
Мабуть зуміла вижити із ножовим у спині…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623851
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.11.2015
автор: Оля Бреславська