Ой, біла зимонько

Тихо  тихесенько,
Рано  ранесенько,
Падав  веселий  сніжок.
Сів  он  на  гілочку,
Дмухнув  в  сопілочку,
Вітер,  зимовий  дружок.

Так  у  двох  гралися,
Дня  дочекалися,
Сміх  і  дітей  саранча!
В  кульки  сніжиночки,
Ручки  крижиноки,
Ціль  -під  сосною  зайча!

Зайчик  зіщулився,
Ручки  здригнулися,
Шкода,  йому  ж  заболить.
Шурхнув  у  дірочку,
В  рідну  хатиночку,
Стало  затишно  в  цю  мить.

Ой  біла  зимонько,
Щастя  хвилинонько,
Швидко  зима  пролетить,
Ще  не  натішимся,
Дітьми  не  лишимся,
Серденько  тужно  щемить!  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623677
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.11.2015
автор: горлиця