проза душі

ну  знову  невиспані  кліпають  очі
і  десь  в  моніторі  завмерла  давно.
буденність  тебе  всю  поглинути  хоче..
але  ти  упевненно  встоїш.  на  зло!  

для  тебе  відкрити  комусь  свою  щирість?
немов  апогею  в  душі.  все  туман.
цей  світ  мав  таку  некоректну  сміливість  
хотів  охопити  тебе...

а  що  той  туман?

укутав  тривоги,  приспав  всі  гріхи,
замів  всі  сліди,
спалив  всі  мости.  
до  тла  ті  мости!!

світлину  у  серці  пробив  на  віки.
А  твоя  душа  немов  Андромеда
шукає  Персея,  що  звільнить  від  Кета.

23.ХІ.2015  00:11́́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623475
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 24.11.2015
автор: Vit_Ka