Це щастя - дивитися в очі людини,
З якою так тепло, як більше ні з ким.
І серце цей погляд напевне не кине...
Його я чекаю, сумую за ним.
Бо погляд такий наче зірка Полярна,
Мов компас правдивий у блудних руках...
Без нього в дорогу життєву йти марно,
Без нього блукаю в душевних лісах.
І чесно... Так страшно, коли сіре небо
І очі за хмарами сховані там.
О Зірко Полярна, ти так мені треба,
Коли на землі я лишаюся сам.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623425
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 23.11.2015
автор: Сова