У ТЕМПІ ЛАРҐО

У  ТЕМПІ  ЛАРҐО
У  темпі  ларго  повальсую  в  осінь,
А  позаяк  вночі,  то  в  льолі  білій.
В  дарунок  сукня?  Ще  й  весільна?  Досить!
Ви  все,  а  я  нічого  не  зробила.

         Бо  мій  байдак  прив’язаний  до  кладки,
         З  якої  не  дивлюсь  на  воду-вроду.
         Перестоявся  мого  жита  клаптик:
         Життя  не  буде.  Вам  у  нагороду

Хай  горлиці  воркують  ще  люб’язно.
А  я  воркую  до  синів  –  і  досить.
Обличчям  другим  повернувся  Янус.
Із  ярмарку  –
                                           у  темпі  ларго  –  
                                                                                             в  осінь.  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623194
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 22.11.2015
автор: Lubavka