Так просто говорити на папері,
Переступивши коми і тире.
Проте, коли постукають у двері,
В несмілості вже серденько замре.
Все очі опускаються додолу
І неохоче в’яжуться слова.
Немов, понад тобою з протоколом,
Керує варта злісно-навісна.
І літеру за літерою пишем.
Як інженер – будинок, ми ж будуєм текст.
Так впевнено метафорами сиплем,
Епітетом прикрасивши навхрест.
Простіше написати, ніж сказати,
Бо правда з кривдою всім очі випіка,
Папір не буде ж ні на що зважати,
І стерпить, що напише там рука.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623170
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.11.2015
автор: Antonina Vinnitskaya