Простягає віти вишня
І шкребеться у вікно.
Висить ягода торішня,
Бо засохла вже давно.
Розпускаються листочки,
Набираючись краси;
Забіліли пелюсточки,
Зранку випивши роси.
Одяглась у білосніжний
Одяг вишня у саду,
Цей весняно-дивовижний
Образ в казці не знайду.
Підійду до вишні тихо,
Вдихну квітки аромат,
І закрутить думки вихор,
Й віднесе аж до Карпат.
А як очі закриваю –
Чути як літає джміль.
Зелень листя обіймаю,
В голові, неначе хміль.
Не забуду я ніколи
Стару вишню, білий цвіт.
Як гуділи в саду бджоли,
Як радів весні весь світ.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=623028
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.11.2015
автор: Андрій К