Я вічність всю чекать готова,
Аби лиш знать, що все це не дарма
Я стерплю й не скажу ні слова,
Навіть тоді, коли в душі зима.
Я не дарма чекала стільки часу,
І якщо треба, зачекаю ще
Аби лиш бачити тебе щоразу,
Й підставити своє плече.
А ти, прошу,не відпускай мою долоню,
Бо ж сам прекрасно знаєш, що люблю
Як завжди, поцілуй мене у скроню,
Все інше як-небуть стерплю.
Разом ми труднощі залишимо позаду,
Коли тебе нема, то я тону.
Не псуй для мене туш, а псуй помаду,
Й ніколи більше не лишай одну...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622844
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2015
автор: Світлана Мельник