Туман у долині тихенько приліг,
Як загнаний звір причаївся в куточку.
Це не пустило його на поріг,
Прогнало від хати вранішнє сонце.
Волосся твого,що русявим було
Торкнулась туману срібная стрічка.
Та серденька лагідне,ніжне тепло
Нас зігріватиме,здається вічність.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622839
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський