Ця ніч осіла в мені назавжди,
по капілярах бігли хвилини.
На рівні мрій, на рівні неправди.
П"ємо цілунки, їмо світлини.
Обличчя ховав у мої долоні,
а я зігрівалася словом "ми".
Незнай, що очі мої солоні,
дивись у тишу, шукай там сни.
Послухай, серце моє тріпоче...
Свари за смуток і за печаль.
Воно до твого між ребра хоче,
не вірить в нашу нестерпну даль.
Я цілуватиму твої скроні,
душевно, чимдуж до мене горнись!
І рухи й подихи вже знайомі,
в очах тремтить "Тільки повернись!".
Мине хвилина, а потім друга,
і місяць знову нас поєдна.
А поки тиха, маленька туга,
обох тримає і зігріва.
15 04 25
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622743
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.11.2015
автор: Оліл