Десь на дні мого серця...
[i]П. Тичина[/i]
Десь на дні мого серця –
запилена чаша
невипитої любові,
під масивною брилою
павутиння снується
снів наших
з ошурками мрій світанкових,
а над тим – з незбагненною силою –
щастя сріблені скельця,
і пристрасть, і вдача,
і помилки безголові –
Скипають. Караються. Милують.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622263
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.11.2015
автор: Близнюк Алла