Заховаю тебе у собі… у ту мить, коли буде важко…
Збережу тебе у собі… мов малу і немічну пташку…
Заховаю тебе у собі… Не дивись що мала і тендітна…
В потаємних куточках душі… ніби жінка дитиновагітна…
Заховаю тебе у собі… і розділим на двох мій подих…
І ти зникнеш для всіх назавжди… викликаючи людський подив…
Заховаю тебе у собі… серця стук навчимося ділити…
І зуміємо день за днем… ми проблеми усі пережити…
Заховаю тебе у собі… будеш поряд кожної миті…
Ми здолаємо кожний день… що сльозами буде залитий…
Заховаю тебе у собі… збережу і теплом зігрію…
І розправити взмах твоїх крил… підкоплю трохи сил і зумію…
Але буде в житті та мить… коли світ… не милим стане…
Тоді черга твоя, милий мій, заховати мене настане…
Заховаюсь тоді у тобі… щоб не бачили чужі очі…
Як ридають десь у пітьмі мої очі… глибокі дівочі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622173
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2015
автор: Франко Наталія