Час, його плинність, його значимість, його вартість – найпотаємніша річ, над якою люди іноді - коли є вільний для того... час - замислюються, та відповіді, як правило, ніколи не знаходять. І завжди він втікає від нас крізь пальці, наче пісок, випаровується, як повітря з легенів, закінчується, як улюблений фільм, залишаючи по собі лише титри виконавців головних ролей, серед яких є і ти.
Час має дивну особливість – він то йде настільки повільно, що ти готовий трохи не гроші платити, аби хтось купив цей зайвий час, то минає настільки швидко, що ти тепер готовий платити, аби повернути втрачені дорогоцінні миттєвості. Та немає таких грошей, аби виміряти ними ціну часу. Це єдине, мабуть, у світі, що не купити за будь-які кошти. Та й не продати, напевно. Виходить, найбільша коштовність на землі – та, до якої неможливо ані доторкнутися, ані вхопити її, ані привласнити.
Здається, це все трапилося з тобою давно-давно, вже стільки спливло з того часу, стільки відбулося іншого в твоєму житті, стільки нашарувалося зверху... Господи! Та це ж насправді було лише кілька місяців тому, а здається, що проминула вже ціла вічність. І навпаки – ось, начебто, все це відбувалося наче позавчора, все так і стоїть перед очима, такі ж свіжі голоси, обличчя, кольори, відчуття, навіть запах вітру зберігся. А, насправді, промайнуло вже кілька десятиріч. Ось так. І хто його відає, чому таке відбувається у світі з цим загадковим часом? І хто вигадав його взагалі? І нащо – на муки, чи на радість нам? Роман «Рок-н-ролл, стакан, кохання»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=622007
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 18.11.2015
автор: Валентин Терлецький