Тримаємось подалі від баталій -
Нехай хтось інший істини рече́,
Транзитним пасажиром на вокзалі
Сидим на лаві – далі від очей?
Сідаєм в потяг, не лишивши сліду,
Неначе – був, а де тепер? Хто зна́!
Ми по верхах вагонами проїдем,
Чи може десь заглибимось до дна?
Шумить вокзал, розводить урізнобіч,
Вдаль семафорить по́хапцем імлі.
Тонка межа – духовне і потойбіч,
Короткий шлях людини на землі.
ЛД
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621444
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.11.2015
автор: Оксана Дністран