1.Вкраїнський лан – безкрайній й неозорий,
Широкий степ веде нас вдалечінь.
Ген селянин оре на полі,
Хазяйка порається в хаті у печі.
2.І так спокійно, тихо в Україні,
Допоки нас біда не сколихнула.
Війна в нас не вщухає і до нині,
Мир і спокій…Як жаль, що це минуле.
3.Широкий степ вже око не милує,
Й не тішиться душа за неозорий лан.
На тих полях бійці воюють,
Справжнісінька війна, а не навчальний план.
4.Мужньо б’ється син вкраїнської держави,
Й не наступає він, а боронить землю навпаки.
Від кожного пострілу стискається серце у мами,
Й так день за днем, й не дай Боже, щоб роки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621438
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 16.11.2015
автор: Марина Бойківчанка