Крила в чорних сльозах змішаних з попелом
Серце поношене, склеєна скотчем стрічка
Я несу тебе ніби сяйво, хоч темрявою скошена
Подих притишений, дай мені погляд - він вічний
Білі одежі - нам намалюють, крила причеплять
Вчора буває таким, що аж хочеться вмерти
Хоч би на мить, ну а поки - просто відтінок неба
Я вже забула, а попіл благає: Треба...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=621384
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.11.2015
автор: Марамі