Відчуваю Тебе,
як вуглину в руках,
прогорілих,
мов листя - в лахміття.
Дивна радість від болю -
зачаєний страх,
осінь
й більше
ніхто
не помітить.
Я тримаю Тебе
близько-близько до вуст,
власним подихом
зойку
чи крику:
невластивоосіннім,
належним комусь.
Я до Тебе
ніколи
не звикну...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620816
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.11.2015
автор: Маріанна Вдовиковська