...Оркестранти роз‘їхались у відпустки,
а у вікнах високих тільки спалахів сонячних гра.
І щебечуть надво́рі дзьобасті малі ліліпуцьки,
і бринить у траві нота все та сама, та сама...
...Обривається дощ і періщить по шибах з громами,
і налякано здзенькує схований в шовк камертон.
І вслухаються в бурю всі клавіші й труби органні,
і вбирають у міхи гудіння й живильний озон.
Гори темні димлять, насуваються в місто ночами,
і вслухаються в ритм, не впадаючи в змучений сон.
І литаври гудуть кам‘яними людей сторожами,
і грозою спалахує в небі одвічний вогонь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620455
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.11.2015
автор: Artemis