Мені б не втратити себе з тобою
Не збожеволіти від власних почуттів
Такі скарби ховають якнайдалі
Портрет твій з сонячних мазків
куди й на скільки градусів звертає доля,
і хто їй вказує до мене шлях?
блукаючи крізь сірих тіней повсякденно
натрапити на тебе так...
в твоєму голосі чути мелодію...
з твоїх очей не зводити своїх..
скажи,яка це нозологія:
не бачити ніщо крім нас двоїх?
мені б не засліпитись твоїм саєвом
і не почати б марити вві сні
такі скарби ховають якнайдалі
від всіх ховають,нищать у вогні
і навіть не дозволено торкатись
ти-золото,ти-срібло,ти-кришталь
хіба так складно в тебе закохатись?
звичайно ні на щастя,чи нажаль...
5.11.15
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620318
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2015
автор: jess