Доливаю каву в молоко туману,
Додаю ванілі й цукор у напій.
Листям опадають звуки фортепіанні,
Й сиплються сніжинки осені з-під вій.
Надіп’ю із чаші золотого щему,
Холод розіллється вивільнить жагу.
Трапеза осіння наша по-окремо.
Замерзає вечір в ранньому снігу.
2010р.тетяна рибар
фото з інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620072
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.11.2015
автор: isabel