Ой, яка дивина у моєму саду!
Вишня вдяглася у білу фату.
Ви подивіться... яка це краса.
Що це з тобою? Це ж не весна.
Осінь чарує своїм листопадом.
А ти всіх дивуєш незвичним нарядом.
Ти ж наче, вишенько, й не молода.
Он де-не-де вже всихає гілля.
Вишня всміхнулася цвітом своїм.
Я вам любові бажаю усім.
Ви не рахуйте прожиті літа,
У серці хай завжди любов розквіта.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=620002
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2015
автор: Зоя Журавка