[i]Я намалюю тебе - янгеликом,
Ти знову вип'єш, трохи вина.
Ти мала б стати певно, метеликом -
За вікном ходить осінь німа...
Я знов намалюю тебе - долею,
Ти, напевно Мавка лісова.
Доторкнуся до тебе, долонею
І повірю в всілякі дива.
Та я намалюю тебе - зіркою,
Що в вечірнім небі, мерехтить.
Ти, станеш мені, новою міркою,
Бо без тебе душа, так болить... [/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619890
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2015
автор: Валерій Кець