як холодно й вічно
від мене до тебе - життя
зима плоскогір’я затисла у білі обійми
постіймо
побудьмо
зігріймось
на тернях буття
зима виліковна
а ми в ній живі хронічно
усе так логічно
цей шлях
запитання чому
пастельно
пустельно
відсліджує тишу зима
та нас тут нема
нас давно вже з тобою нема
і тільки сніги випадають в цю пустку циклічно
2013р.
фото з інтернету
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619829
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.11.2015
автор: isabel