трамвай вночі залізною змією
співає пісню що стара як світ
повзучи містом тушею своєю
лишаючи позаду чорний слід
на вулиці холодній наче лід
дівча махає звірові услід
що зблиснув між дротами їй зорею
це сон у сні а може і не сон
в повітрі чути пахне десь озон
повзе трамвай дорогою своєю
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619503
Рубрика: Міська (урбаністична) поезія
дата надходження 08.11.2015
автор: Andriy_Kusiy