Вона стала холодною
Як льодяна земля листопаду
Ще не зовсім змерзла , і десь у кутиках очей грає тактична посмішка : "привіт"
Матерії зірвано і на твоє тіло молиться натовп
ще не зовсім змерзла
І десь у кутиках очей грає лицемірство .
Обіймай його , обіймай , тримай за руки , обіймай
Зливайся
Хіба не була моїм відображенням?
додому , у нашу вічну сіру ніч , у вічне забуття , повертайся
Їх тисячи і всі вони на колінах моляться тобі , новому божеству
Хочеш я стану поруч з ними ?
Знай свою владу
Хіба моя темрява не створена для поглинання усього світла що є довкола ?
Хіба темрява моїх лісів ніколи не привертала тебе?
Хочу чути твоє рівне дихання
Відчувати як болить коліно
Колюча тернія виросте у мені , доки все забудеться .
А доки не привіт .
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619181
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.11.2015
автор: sofjadamenko