Я думав, що боровся за життя.
На гору щастя дертись намагався.
Ішов крізь терни, бурі і сміття.
Від злого вітру, як дубець ламався.
Мене хвороби били батогом,
Смоктали соки і у ліжко клали.
Я їв скоринку за пустим столом.
Мій заробіток ціни відбирали.
А я вставав і знову йшов у бій
З самим собою, з долею, з суспільством,
І опинявся в ямі борговій.
Займався я своїм повільним вбивством.
У відчаї я плакав як дитя,
А інколи хотів себе роздерти…
Я думав, що боровся за життя,
Але насправді, бивсь зі страхом вмерти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=619139
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 07.11.2015
автор: Лана Мащенко