Так гірко, коли тебе немає.
Так гірко, ніби п’ю зелений чай.
Казати не хотіла я тобі «Прощай»,
Та разом нас ніщо вже не тримає.
Тримати важко, якщо хочеш відпустити.
Тримати завжди біля себе не виходить.
Хтось далі йде, а хтось новий приходить,
А ти стоїш і думаєш, як жити.
Життя нас часто пригощає гіркотою.
Життя так любить в піжмурки погратись:
Тебе знаходить, потім йде ховатись.
І залишає наодинці з самотою.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618802
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.11.2015
автор: Юлія Рябенко