"... Адже, по мірі великій
Що від нас у цім світі залежить?
Листям-бо книги осіннім
На полицях мовчать напівсонно...
Пострілом влучно зимовим
На бруківці сніги, наче нежить.
Саме про те написали
У погоди прогнозах синхронно...
Хибні ж уявлення наші!
А, проте, іще довго до літа.
Серце малюю спонтанно,
Землю, квіти. І світло для світу.
Адже у більшості часом
Проставляються знаки і межі.
Грають на вітрі органом
Очі-отвори в замковій вежі ..."
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618740
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 06.11.2015
автор: Andriy_Kusiy