я починаю наново життя
із цього снігу
цього міста
з тебе
і в чистий понеділок з небуття
босоніж повертаюсь з неба
спиною зігріваючи стіну
молюся Господу
котрий вже близько
стіна відтанула
і фрески на снігу
малює сонце по-софійськи
і сніг заплаче
і застигне мить
сльозою на чиємусь підвіконні
будь тихою
дивися – янгол спить
зігрівши душу у долонях
збірка "Небесний оркестр"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618605
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 05.11.2015
автор: Валентин Терлецький