Я подарую тобі замок
на найвищій горі
Це наш притулок останній
поки ніч на дворі
Поки темрява зла вічна
поки світ іще спить
давай покличемо сонце -
свічкою
його запроси
Поки темрява зла шукає сліда
За нами роса – ніжність
За нами вода
За нами стіна
За нами ріка – вічність
За нами життя
куди нема вороття
а жаль – вірність
І віра моя
Надія твоя
І наша любов – близькість
Ти прийшла у мій замок
на найвищій горі
Але замок розтанув
у солоній сльозі
Де була красота вічна
вже сивіє зима
Давай розтопимо сніг
свічкою
під образа
збірка "Небесний оркестр"
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618368
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2015
автор: Валентин Терлецький