Життя й під час війни триває,
Хтось зустрічається,кохає
І свої доленьки єднає,
Дітей народжує,співає.
В цей світ тому й прийшла людина,
Щоб в мирну чи лиху годину
Слабшого себе захищати
Та ближньому допомагати.
Щоб жити,а не існувати,
Даремно час не марнувати,
Світ цей прекрасний пізнавати,
Радість і щастя дарувати.
Життя нікуди не зникає,
Воно і на війні триває.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618258
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 04.11.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський