Не плюй, не плюй мені в лице,
Кохання ти давно собі обрала ,
Не огортай надуманим слівцем,
Бо ти мене давно причарувала.
Сміються дні , мовчать чомусь часи,
Роса при сході сяє веселково,
За всі образи ти мене прости,
Можливо я з’явився помилково?
Проте тобі в коханні я признавсь,
Співали солов’ї у нашім гаю,
Але тоді я зовсім не вагавсь,
За це я свою долю не картаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=618256
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.11.2015
автор: Віталій Назарук