Та стіна чимось плаче в мені
Холодним
Білить сіллю і морем
А воно ж немовля
Не розкаже про себе вголос
Воно топить себе і з води відбувається
Птахом
Та стіна чимсь болить
Невимовним
Десь глибоко насподі
Причаілась рудим переляканим звіром
І чекає навпомацки своєі
Покрови
Би лишитись комусь
на незабудь
Кимсь торкає мене
та стіна
Безголосим
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617744
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2015
автор: Нова Планета