У серці Львова. Ковтками кави.
Барабанним дробом по тілу. Душею.
Бентежить осінь мою уяву,
Зачарований нею, замилований нею.
Два стіки цукру. Солодкий вечір.
Під звук дощу старовинне місто.
Слова бувають вже не доречні,
За дві хвилини до цифри вісім.
Кутаюсь холодом, шарфом із листя.
Я забуваюся. Я забуваю.
В келиху щастя два грами віскі.
Минулого аркуші перегортаю.
Завмираю на мить. Тут усе завмирає.
Місяць в бруківці, наче у дзеркалі.
Когось занадто не вистачає
До повного щастя. До надто відвертості.
01.11.2015р.
http://vk.com/kucheriavyivolodymyr
https://www.facebook.com/groups/1390544757860142/
#Кучерявий
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617675
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.11.2015
автор: (с) Кучерявий