А хвиля грає,грає хвиля,
Берег цілує та пісок.
Ой,як тут затишно і мило,
Сюди прийти хочеться знов.
Помилуватись краєвидом,
Дивитись,як тече ріка
Далеко так,що вже й не видно,
А починалася ж з струмка.
Трава шовкова,ніби килим,
Пройтись босоніж би по ній,
У срібних росах ноги вмити,
Згадати ті чудові дні,
Коли із друзями в дитинстві
Купалися тут досхочу.
Літа ж пливуть,як води бистрі,
Хоча б думками полечу
В той час веселий,безтурботний,
Коли все в райдужних тонах.
Якби ж насправді було можна
Сюди заглянути хоч раз.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=617348
Рубрика: Лірика
дата надходження 31.10.2015
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський