Знову подзвонили друзі,
Зустрічаємось на розі.
Вже давно не «олінклюзив»,
Дехто вже давно в дорозі.
Ми в дитинства на прийомі,
Хай там в чарці й не повидло.
Пів століття вже знайомі,
Та і досі не набридло
Рідне бачити обличчя
Що на знає часоплину.
Хай кістлява не стовбичить,
Хай собі ковтає слину
На таких дівок і хлопців,
Бо не згасли наші мрії.
Ми і досі на потоці.
Як же гарно… вечоріє.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616675
Рубрика: Посвящение
дата надходження 28.10.2015
автор: kanan