залиш мені простір безвітряний,
листя щоб стало повітрям
шкіру шкребуть добре згострені кінці
справа наліво
встояти
ніг щоб не видно крізь жовтень,
щоб ненавмисно тут бути
прихистку тихого перші вечірні
пестощі в танці без рухів
довго посеред мінливостей неба
ти мені в надлишку кроків
чавиш розірвану нитку доріг
встояти в спокої, бути навпроти
схованкою безпритульних
ввійди
в довгу мовчанку
залиш мені вітер,
змотаний на безіменний
28.10.15, Коломия
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616641
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 28.10.2015
автор: Іванна Шкромида