не можу звикнути до того що ти з кимось іншим
що ти всередині когось
як колись довго не міг звикнути до тебе
іншої
а тепер думаю яка ти всередині
когось
іншого
і хочу просто зникнути
до того
як
зможу звикнути
інколи я майже вірю що все це щось
тимчасове
що завтра точно все це скінчиться
бо він хтось тимчасовий
сподіваючись на те
що ви якісь
беззмістовні
тож все зникне
разом із вами
але не ми
бо ми з тобою з’явимся
як тільки все скінчиться
знову
та чи був я у тобі
чи був я з тобою
чи був я тобою
чи був
я?
так проходить чергова вічність
вічність в очікуванні кінця
вічності
вічність одинокості
що дорівнює миті
одній миті смерті
вічність в яку я потрапив
автоматично
без черги
бо від самого початку був у ній
тільки я
один
самотність
це коли стільки відповідей
залишаються без питань
ось чому я не можу
тебе
зна|й|ти
залишаються відчуття
|без почуття
але з болем|
повторень митей
останнього подиху
перед тишею
що обривається
у момент найглибшого усвідомлення
його справжності
моєї і твоєї
реальності
нашого єдиного на двох
голосу
любові
який зникає
ще до того
як ми
навчились
говорити
*
єдиного на двох
але без двох
голосу
...
*фоновая композиция –
The Scarabeusdream
«Everything's Gone»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616570
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.10.2015
автор: команданте Че