Дерева майже стали голі
Скидають зайве безсоромні
Думки й тіла у пальтах кволі
Ідуть немов би у неволі
Там де є миті еротичні
Де зайве зніме в раз природа
Ми бачимо лиш потойбічне
Зима це смерть а не нагода
В танку закрутить жовте листя
Зів'ялість теж бува прекрасна
Стоять дерева голі й чисті
Омив їх дощик свіжий й рясний
Роздягнені стоять умиті
Немов чекають в сон нагоди
Лишилось ковдрою їх вкрити
"До весни любая природо".
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616494
Рубрика: Поетичний, природний нарис
дата надходження 27.10.2015
автор: Надія Маньковська