Верба плакуча біля хати,
А там за нею став лежить.
Ми будем нічку колихати
І будем зорям ворожить.
Губів твоїх схотілось трунку,
Поцілувати, ой кортить…
Візьму за плечі свою юнку
І буду пити - пити й пить.
Алмази падають й корунди
З зірок вечірніх де не де.
Вливає Місяць щосекунди,
Наснагу в тіло молоде…
До скону хочеться любити,
Лукава ніченька, п’янить.
Дає нам ще поворожити,
Кохання наше сторожить!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616458
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.10.2015
автор: Дід Миколай