Осінь вже в мене, мамо…

     Ранок  зацвів  погожий,
     Гарний  осінній  день.
     Осінь  на  маму  схожа,-
     Звуком  нових  пісень.
                                                                   Чую  в  осінніх  звуках-
                                                                     Давнього  літа  стук.
                                                                     В  радостях,  а  чи  в  муках-
                                                                     Дотик  маминих  рук.
     Руки  чола  торкались,-
     Болі  зникали  й  сум,
     Душі  переповнялись
     Величчю  мрій  і  дум.
                                                                       Мамині  бачу  очі,-
                                                                       Лагідні,  голубі,
                                                                       Думи  завжди  пророчі,
                                                                       Мрії  такі  прості.
     Чую  я  мами  слово,
       Мова  її  проста,-
       Щоб  ми  росли  здорові,
       Сповненні  вщерть  добра.
                                                                           Радужні  спілкування,
                                                                           В  чарах  любові  звук.
                                                                           Радість  і  хвилювання
                                                                           Зустрічей  і  розлук.
       Осінь  вже  в  мене,  мамо,
       Спокою  теж  нема.
       Болі  в  собі  ховаю,-
       Знову  іде  війна.
                                                                           Все  пам'ятаю,  мамо,
                                                                           Хоч  і  була  мала,-
                                                                           Як  же  ми  тата  ждали,
                                                                           Вбила  його  війна.
       Горя  й  біди  зазнала,
       Час  непомітно  збіг...
       Тепер  і  я  чекаю
       Діток  своїх  з  доріг...
                                                                           Не  вистачає,  мамо
                                                                           Слова  твого  й  тепла.
                                                                           Та  все  було  б  нормально,
                                                                             Якби  не  ця  війна.
       Ранок  зацвів  погожий,
       Осінь  моя  прийшла...
       І  я  на  маму  схожа,
       Сповнена  лиш  добра...
                                                                             Осінь  же  в  мене,  мамо,
                                                                             Як  і  твоя  -  сумна  ,
                                                                             Як  і  тоді,  так  само  -
                                                                             Знов  заважа  війна...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616433
Рубрика: Лирика любви
дата надходження 27.10.2015
автор: геометрія