Бронепотягом гільзи слів
Потрапляють комусь в горлянку
Щоб птахами ставати зранку
Вилітають з чиїхось снів
Бронебійні патрони снів
Розриваються в надрах мозку
Бо поети як косарі
Ходять босі по зоряних росах
Бо поети як косарі
Урожаї збирають до часу
Каламутять глибінь морів
Амплітудами року і джазу
Намагаються далі йти
Намагаються вчитись прощати
Повінь змиє усі мости
Щоб поети могли будувати
Щоб поети могли танцювати
Руйнувати а потім знов
Шлях до істини прокладати
І шукати новий остов
Бронепотягом гільзи слів
Пробивають комусь горлянку
Як метелики в скляних банках
Віршехлопчики прозоднів
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616409
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 27.10.2015
автор: Той,що воює з вітряками