Плаче небо,розливаючи сльози,
На землю, на стріхи, на вікна.
Краплі нерви мої тривожать,
І в розум проривається вітер.
Плаче небо, розливаючи сльози.
Сірі люди і вулиці в місті.
Закінчились серпневі грози,
А земля уже спить під листям.
Плече небо, розливаючи сльози,
Вимиваючи бруд звідусіль:
З сірих вулиць, з людей, із розуму,
Хоча це вимагає зусиль.
Плаче небо, розливаючи сльози.
Ллє вже тиждень без перестану.
А сьогодні віщають прогнози:
Вийде сонце й тепло настане!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616375
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 27.10.2015
автор: Вікторія Іщук