(по́друзі)
Доля не надто пестила ізма́лу,
Але в душі твоїй струмок тече живий.
В ньому любові жар і спрага ідеалу,
І доброти потік повітряно-легкий.
В ньому є сильний дух і чуйність серця,
І витончений, мов цвіт квітки, смак.
Не пересохне цей потік ніколи у джерельця,
Бо ллється ця вода непросто так.
Від доброти твоєї й вселюбві
Глибокі тануть в лютому сніги.
Тра́ви в лугах всміхаються шовкові
І розквітають мальви навкруги.
Даруєш ти себе, як грона винограду,
І наливаєш в чашу серця від душі.
Слова твої дають утіху і відраду,
Тому для тебе пишуться світлі вірші.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=616004
Рубрика: Панегірик
дата надходження 25.10.2015
автор: TatyanaMir