Гострими підборами по асфальту днів
під моїми вікнами час простукотів
Слухаю уважніше
Думаю про нас
І боюсь – не вернеться розімлілий час
Загуляє в темряві
Втопиться в ріці
Пошматує вени десь наприкінці
Розіб’є годинник
Вимкне телефон
Назавжди порине в еротичний сон
Скине всі одежі
Вистрибне з вікна
З каменем на шиї доторкнеться дна
Або десь у преріях чи на островах
Розпочне все знову з кимось на паях
А я вже не знатиму хто насправді я –
старець і рибалка
тесляр-немовля
І навіщо слухаю тишу під вікном
І хто випив келих з сонцем і теплом
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615971
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 25.10.2015
автор: Валентин Терлецький