[b]Вона:[/b]
Не чекай від мене нічого,
Не проси та і не зазіхай.
Не кохаю тебе і нікого.
Увірвався терпець через край..
Не моли більше жодної ночі.
Не приходь і мені не дзвони.
Розумієш - тебе я не хочу!
Ти забудь, від зими до зими.
І до рук, прошу, не доторкайся.
Я не хочу бажання твого.
Краще, швидше піди і не кайся.
Не чекай ти кохання мого!
[b]Він:[/b]
Я від тебе нічого не хочу.
Я кохання в собі придушу.
Не приходь у снах і щоночі -
Лиш про це я щоразу прошу.
І хоч сльози приходять на очі,
Я по-мужньому вік проживу!
Бо я звик, що мене ти не хочеш.
То ж піду я. Назавжди, піду!
[b]Вона:[/b]
Зачекай, не іди, я благаю,-
Ти ненавидиш, мабуть, мене!
Бо давно вже, тебе, я кохаю.
Вітер хмари нехай прожене!
[b]Він:[/b]
Не мороч мені голову, мила,
Я напився із лишком вина!
Ти ніколи мене не любила!
І цю правду ковтнув я до дна!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=615959
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.10.2015
автор: anna zakohana